Поради вихователя-методиста

«Як подружити дитину з книгою»

Надайте дитині відкритий доступ до книг:

організуйте в доступному для дитини місці поличку, куточок, домашню бібліотеку з дитячими книжками;

разом створюйте тематичні виставки;

«лікуйте» зіпсовані книжки.

Разом читайте та обговорюйте твори:

влаштовуйте щоденні (чи щотижневі) сімейні читання книжок з подальшим їх обговоренням (зміст книжок та час визначається залежно від вікових, психофізіологічних та індивідуальних особливостей дітей).

Переконайтесь, що ви добрий оповідач:

оволодійте мистецтвом виразного читання, акторського виконання літературних творів.

Добирайте книги відповідно до індивідуальних особливостей дітей:

агресивній дитині бажано не розповідати й не читати казок, де є сцени агресії (особливо з відповідними ілюстраціями), невпевненій в собі - читайте про те, як персонажі переборювали свій страх тощо. Обрати відповідні твори допоможе психолог.

Розглядайте й обговорюйте ілюстрації:

таким чином діти оволодівають умінням будувати розповіді, переказувати твори, а придумуючи назву до ілюстрацій, вчаться узагальнювати свою розповідь, аналізувати і визначати головне в ілюстрації.

Залучайте дітей до створення книжок власноруч:

твори для книжок діти можуть обирати або складати самостійно, дорослий їх записує, діти - малюють ілюстрації, разом скріплюють сторінки.

Подавайте добрий приклад:

багато читайте для себе і для дітей, ходіть разом до бібліотеки, в книжкові крамниці, пропонуйте дитині самостійно обирати книжки, цікаві їй.

 

 

 

Поради батькам щодо фізичного виховання

дітей


* щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику,

* здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;

* залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;

* разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи; грайте в рухливі, спортивні ігри;

* облаштуйте в квартирі, по можливості,  спортивний куточок;

* катайтеся разом з дітьми на велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;

* беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів

здоров'я, зборах, з питань здоров'я, фізичного виховання дітей.

Ранкова гімнастика

Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи вранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день. Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, укріпленню м’язів, формуванню правильної осанки. Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухові. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

Загартування

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину фізично міцною і здоровою загартовуйте її. Для цього можна широко використовувати натуральні природні фактори – повітря, воду, сонце. Привчаючи дитину ще з раннього віку до свіжого повітря, холодної води, виховуйте у неї вміння долати труднощі. Але перш ніж розпочати загартовування обов’язково побесідуйте з лікарем. Позитивний ефект від загартовування отримаєте тільки в тому випадку, якщо його проводити систематично з урахуванням індивідуальних особливостей вашої дитини.

Необхідно:

1. Врахувати вік, стан здоров’я.

2. Постійно проводити загартовуючі процедури.

3. Поступово збільшувати силу впливання природного фактору.

 

Фізичне виховання дітей в сім`ї

Всі батьки хочуть, щоб їх дитина виросла здоровою, сильною і міцною, однак часто забувають про те, що добрі фізичні команди обумовлені в першу чергу її руховою активністю. Тому вам, шановні батьки, необхідно піклуватися про правильний розвиток у дитини основних рухових навичок: ходьба, біг, лазіння по дробині, підлізання, стрибки, кидання…В сім`ї можуть бути використанні різні форми занять фізичними вправами – від простих (ранкова гімнастика) до складних(тренування в обраному виді спорту).

Це можуть бути:

· Ранкова гігієнічна гімнастика;

· Ранкова спеціалізована гімнастика;

· Фізхвилинки

· Заняття з фізичної культури;

· Самостійні рухові заняття;

· Прогулянки(піші, лижні, велосипедні);

· Загартовуючі міроприємства;

· Рухові та спортивні ігри.

Що саме вибрати для фізичного розвитку дітей в сім`ї залежить від їх віку, статі, стану здоров’я.

 

Попередження дитячого травматизму та перша долікарська допомога

Порізи, садна і подряпини — невід ємна частина допитливого дитинства. Навіть найуважніші батьки і вихователі не можуть дати гарантії, що опікувана ними дитина виросте без падінь, забитих місць і ушкоджень.

Аналізуючи причини нещасних випадків, ми з прикрістю усві­домлюємо, що більшості таких випадків можна було б запобігти. По­передження дитячого травматизму під час літнього відпочинку буде ефективним, якщо у профілактичній роботі братимуть участь і бать­ки, і вихователі. Дорослі, що опікуються дитиною, повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і про заходи щодо їх запо­

бігання, а у разі потреби мають самі пра­вильно надати першу долікарську допо­могу. Чітко знаючи, що потрібно зробити у кожній конкретній ситуації, можна по­передити серйозні наслідки травм. А в екс­тремальних випадках, коли дорога кожна секунда, діяти необхідно швидко і точно, бо від дій дорослих може залежати життя малюка.

Основні причини виникнення дитячих травм:

  • неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності
  • наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей
  • неправильне поводження зі свійськими тваринами
  • падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння)

Найпоширеніші види дитячих травм

Найпоширенішими видами дитячих травм є забоїг порізи, садна і подряпини.

Особливе місце серед них посідають травми обличчя. Зокре­ма, це можуть бути синець, садно, подряпина, прямий лінійний роз­рив на чолі, рвана рана на підборідді, глибокий розрив нижньої губи. Оскільки шрами після поранень часто залишаються на все життя, ді­тей з будь-якими глибокими ранами слід негайно показати лікаре­ві для проведення своєчасної відповідної обробки рани. Від правильного накладення пов’язки і грамотної обробки рани залежить, яким буде шрам після порізу: дуже великим чи майже не помітним.

Тривожні симптоми, за яких не­обхідне термінове втручання лікаря:

  • пульсуюча кровотеча яскраво-червоного кольору (може свід­чити про ушкодження артерії);
  • сильна кровотеча, що супро­воджується значною втратою крові;
  • кровотеча, що не припиняєть­ся впродовж 10—15 хвилин;
  • поріз або подряпина на обличчі або будь-якому іншому місці, де бажано звести можливість утво­рення шраму до мінімуму;
  • рана на задній стінці глотки або на піднебінні;
  • поріз на кисті або зап'ястках (у цьому разі є небезпека ушко­дження нервів і сухожиль);
  • червоні смужки, почервоніння діаметром понад 1 см навко­ло рани; припухлість навколо рани, підвищення температу­ри, що є ознакою запалення;
  • глибока рана, краї якої розходяться, або різана рана довша ніж 2 см (у цьому разі накладають шви) ;
  • забруднена рана (якщо минуло понад 5 років після щеплення дитини від правця, існує висока ймовірність зараження ним);
  • рана, яку неможливо повністю очистити від бруду або в яку потрапили шматочки скла, дерева тощо, і їх неможли­во легко витягти;
  • рана з рясними виділеннями, яка не загоюється тривалий час (може бути ознакою того, що у рані лишився шматочок стороннього матеріалу);
  • нудота і блювання після поранення, особливо при травмах голови (існує ймовірність струсу головного мозку).

 


Вплив музики на розвиток особистості

дошкільнят


Музичне виховання – це  частина естетичного виховання

дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення

дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче

мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика

розвиває музичну культуру і формує позитивні якості

особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва,

доступна дитині. Вона збагачує почуття дитини, сприяє

оволодінню вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує

здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами,

розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання

на них грати.


Під час слухання музики розвивається таке поняття, як

емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок

між засобами музичної виразності і змістом музики.

Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята.

Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність.

Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини,

творчу ініціативу та естетичний смак.

Підсумовуючи, можна сказати, що музика займає особливе

місце у вихованні дітей дошкільного віку.

Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Основні завдання музичного виховання:

1.    Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає

можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2.    Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними

творами і використовуваними засобами виразності.

3.    Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші

виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими

елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4.    Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму),

формувати співочий голос і виразність рухів. Якщо в цьому віці дитини навчають і залучають до активної

практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх його здібностей.

5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється

спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6.    Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача

образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

 

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 16 листопада 2018, 11:35